Кошик
235 відгуків
Контакти
Видавництво "Урбіно"
+38063848-27-50
УкраїнаЛьвівська областьЛьвів
Мапа

Рибгород

  • В наявності

60 грн.

Рибгород
60 грн.
В наявностіРибгород
Купити
+38063848-27-50
Купити
+38063848-27-50
  • Графік роботи
  • Адреса та контакти

Наталка Бабіна. Рибгород

Долю Алли Бобильової щасливою не назвеш: смерть єдиної довгоочікуваної донечки, потім – наркотики, алкоголь, постійне почуття непотрібності… Єдине, що тримає героїню при житті – це земля її дитинства, село Добратичі. Саме сюди, на Берестейщину, до старої баби Мокрини, повертається Алла лікувати змучену душу. Проте одного дня 97-річна Мокрина помирає. Її вбили. Хто? Чому? Навіщо? Тоді ж у селі з’являється відомий злочинний авторитет, який скуповує в селян землю і будь-що прагне отримати Аллину ділянку. Героїня раз у раз перебуває за крок від загибелі. При житті її тримає дивовижна здатність віднаходити в часі «нори», де вона зустрічає своїх предків та відкриває таємницю скарбів львівського ювеліра XVII століття. Тепер багато залежить від того, хто першим знайде коштовності пана Тризни: Алла з друзями дитинства чи білоруські спецслужби.

 

[Уривок]

Толік приїхав, як ми й домовлялися, о дев’ятій.

Для тих, хто прослуховував наші розмови, ми обмінялися кількома безневинними фразами й попрощалися. Виразно дивлячись на мене, Толік заклично махнув рукою, мовляв, залазь!

І я полізла. Озирнувшись довкола, ковзнула у відчинений люк водовізної цистерни.

У нейтральній зоні чимало пасовиськ, зате зовсім немає води – до Бугу підходити не можна, – тому Толік зі своїм трактором щодня возить для корів воду в цистерні. Ідея хлопців полягала в тому, щоб транспортувати металошукач у цій цистерні й за будь-якої нагоди шукати скарб – то один, то другий частенько бувають на нейтральній смузі у справах.

Уночі, коли ми зустрілися з Толею в лісі, я попрохала транспортувати в цистерні через кордон і мене. Така ідея зродилася в моїй авантюрній довбешці.

Ідея, схоже, цілком реалістична, бо Толік доволі швидко погодився. Як він мене запевнив, прикордонники вже давно не пхали до води довгих жердин, як це повинні робити за інструкцією. Від сили подеколи просили Толю відчинити люк і кидали неуважний погляд досередини. На цей випадок – почувши гуркіт, я повинна була пірнути під воду й сидіти так довго, наскільки вистачить дихання.

А навіть коли що, то я, як людина вільна в будь-якому сенсі, маю право робити дурниці – сімнадцять же років незаміжня! Словом, я вмовила Толю, і він за мною заїхав.

Ви ніколи не їздили через кордон у водовозній цистерні, причепленій до трактора? Рекомендую. Після цього дайвінг, рафтинг і яхтинг втрачають половину своєї привабливості. Судомно схопившись за якусь ручку на люкові, відпльовуючись і витанцьовуючи на слизькій округло-вигнутій підлозі шалену тарантелу, аби втриматися на ногах, я швидко перестала боятися, що мене викриють прикордонники. У певному розумінні, це вже сприймалося як порятунок. За ті п’ять хвилин, які трактор їхав від нашого дому до прикордонного переходу, я разів із вісім була на волосок від того, щоб захлинутися й більше не сподівалася доїхати до місця призначення живою.

Трактор різко зупинився. Залягла відрезонована залізними стінками тиша; минула вічність, перш ніж трактор знову рушив. Шалені хвилі, безладно відбиваючись від стін цистерни, знову застрибали, накриваючи мене з головою. Коли ще через, здавалося, вічність трактор нарешті вдруге зупинився, і Толік витягнув мене на світ Божий уже по той бік кордону, виглядала я знаменито: приємного зеленавого кольору, у волоссі ряска, боса й розлючена. Жива риба.

        Ну, ти вже зовсім! – лише й спромоглася сказати я. – Я ледь дуба не врізала! Ти ж таки людину віз! І де ти воду брав, у болоті?

        Та я навпаки старався обережно, – виправдовувався Толик. – А вода – з колонки, за інструкцією. Це, певне, вже на стінках щось наросло, – і він зняв з мене нитку водоростей.

        Нічого собі обережно! – вода так і струменіла з мене, проте ані переодягнутися, ані витертися не було чим. Я трусилася від холоду, але під палючим сонцем швидко висихала й зігрівалася; враз із цим маліла й моя злість.

Я озирнулася. Ось, нарешті, я тут, куди стільки років спрагло тягнулися за шуліками мої погляди. Тут справді щось не так, як із нашого боку. Немає розкиданих пластикових пляшок і папірців? Не такий галас? Повітря не таке сухе і хвойне, як у нас? Стара дорога широкою петлею оминала болітця… З нашого боку таких звивистих доріг уже не залишилося.

        Ну, це вперше і востаннє! Головне – добралися. Ти посидь поки тут під грушею, – Толік гаком дістав із дна цистерни мою взувачку. – Я зараз до корів, а потім рушимо на пошуки; і ще розповім тобі дещо, відразу настрій покращиться.

Трактор, заторохтівши, зник.

Інформація для замовлення
  • Ціна: 60 грн.
Відгуки про товар
Додати відгук
Відмінно
1 відгук100% позитивних
  • Користувач приховав свої дані
    Відмінно

    За не надто промовистою назвою ховається абсолютно чудова книга! Тут і містика, і подорожі в часі, благородні герої і "проізвол" силовиків, чесні правоохоронці (так, дуже важко віриться, ну але), парочка вбивств, дрібка кохання - і все це написано неймовірно легко і з гумором. Дуже приємне читання, справжнісінький Нестайко для дорослих. Дуже раджу.